МУДРОСТІ  Й  ПОРЯДНОСТІ ВЗІРЕЦЬ

                                                     Котельва, Котельва! 

                                                               Мій вишневий, захлібнений краю…

                                                                                   

                                                                                            В. Костюк

 

    Ім’я Василя Кириловича Костюка відоме багатьом котелевцям.  Знають його як краєзнавця, поета, літератора і журналіста, чесну, порядну і принципову людину, великого працелюба  і справжнього українця.

        Народився Василь Костюк 04 жовтня 1943 року в  Котельві  в родині робітника. Після здобуття середньої освіти навчався в Полтавському ПТУ №1 за спеціальністю тесляр. Відслуживши в армії, повернувся до батьківської хати.  Спочатку теслярував, а весною 1967 року влаштувався на роботу в редакцію районної газети «Народна трибуна», якій віддав 40 років трудового життя. Був коректором, літпрацівником, завідувачем відділом. Друкувався в обласних і республіканських газетах. Працював і заочно навчався. Разом з дружиною Ніною Іванівною виховали двох синів, мають внуків та правнуків.
         Поетичний талант яскраво проявився у 1968 році, коли його вірші побачили світ в обласних газетах "Комсомолець Полтавщини", "Зоря Полтавщини".
           Василь Кирилович - учасник обласних та республіканських фестивалів молодої поезії (1971, 1972). Його твори з'являються на шпальтах обласних газет, журналу "Прапор" (1972) та у колективній збірці "Добридень" (1972), альманасі "Криниця", (1991), журналі "Добромисл" (1997), газеті "Літературна Полтавщина" (1997, 1998).

          Василь Костюк  за професією — журналіст, за покликанням — поет і художник. І всі ці чесноти гармонійно поєднуються в  одній  цілісній, врівноваженій  і енергійній особі.

    У  його доробку  поетичні і прозові збірки, нариси з краєзнавства: «Прозріння» (1991), «Журавлиний клич» (1998), «За брамою віків» (2001), «Від роду до роду» (2004), «На перехрестях долі» (2004), «Так серце веліло» (2007), «Котелевщина. Нариси з історії» (2007), «Край Дикого Поля» (2009), «Чиста криниця» (2013), «Великий перелом (з історії Котелевщини 1917-1947рр.)» (2015),  «Осіннє перевесло» (2019).

      Василь Костюк - лауреат Полтавської спілки літераторів у жанрі поезії за 1997 рік, член Національної спілки журналістів України. У 2020 році у складі авторського колективу (Ігор Корост, Анатолій Охріменко, Лариса Охріменко, Наталія Старокожко, Микола Пшинка, Олег Шапорда, Олексій Коротя та нині покійні М.Д. Борисов і П.Я. Гавриш) він став лауреатом премії Полтавської обласної ради імені Петра Ротача у номінації «Історичне краєнавство».